[ollis]

17.09.2016 в 21:28

Пишет  ollis:

мовомарафон добігає кінця, але спершу трошки про лайку

Не бачите зображення? Натисніть тут...

Чого вирячився, курво, трясця твоїй мамі?! Пишеш тобі листи, над завданнями сраку рвеш, а ти і у вуса не дмеш, най ті качка копне! Ні, іноді щось там навіть намагаєшся виродити, та виходить лиш, що срали-мазали, рачки лазили! От думаємо, чи не дурний піп тебе хрестив, га? А якщо Ви все ще читаєте це гнівне послання і не додали нашу розсилку до чорного списку, наш високоосвічений, чуттєвий друже, то вже, мабуть, здогадалися, що мова йтиме про міцну сторону нашої мови. Нема чого приховувати: лайка, арго, ненормативна лексика, різного роду сталі вирази та прокльони є невід’ємної частиною кожної мови і мають у собі певну автентику і неабиякий колорит. Українська мова не є винятком. Ми маємо лайку, та ще й яку! На відміну від російської, в основі якої статеві органи та все у такому ж дусі, наша рідна лайка є майже безособистісною, тобто без вказівки на певну стать. У цій статті знайдете такий собі словничок з українськими відповідниками до російського матючиння. А які у нас звороти! Таких майстерних порівнянь, метафор, епітетів та гіпербол ще пошукати треба.

Не дивно, що класики зовсім не гребували міцним слівцем у своїх творах: «Поганий, мерзький, скверний, бридкий, Нікчемний, ланець! Гульвіса, пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! І очі видеру із лоба Тобі, диявольська худоба. Трясешся, мов зимою хорт! Мандруй до сатани з рогами, Нехай тобі присниться біс! З своїми сучими синами, Щоб враг побрав вас всіх, гульвіс, Щоб ні горіли, ні боліли, На чистому щоб поколіли, Щоб не оставсь ні чоловік, Щоб доброї не знали долі, Були щоб з вами злії болі, Щоб ви шаталися повік! Іван Котляревський, «Енеїда» Або «… спершу з мене вибивали дурування i примовляли, який я бузувiр, опришок, урвиголова, харциз, каламут i навiть химород. На таке противне слово я нiяк у душi не мiг погодитись.» Михайло Стельмах, «Гуси-лебіді летять»   І як тут не згадати відповідь запорожців турецькому султану Мехмеду IV, який попередньо запропонував їм здатися: «Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера внук. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голим гузном їжака забити?! Не годен ти синів християнських під собою мати! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, подільський кат, московський злодій, самого гаспида байстрюк, бо дідько втисся твоїй матері, усього світу й підсвіту блазень, а в нашого Бога найостанніший дурень. Тебе самого і твого війська ми не боїмось — землею і водою будемо битися з тобою, нехристе проклятий! Так тобі козаки відповідають. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас — поцілуй у голе гузно кожного з нас.»

Народна мудрість передається також із прокльонами та емоційними вигуками. Зацініть: А щоб в тебе пір’я в роті поросло… Трясця твоїй матері…(трясця - це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод). А щоби нижче пояса зціпило за пупа… А щоби твоя срака по шву розійшлася… А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив). А щоб тобі заклáло… А щоб ти всрáвся, як маленький був… А щоб тебе підняло і гéпнуло (вертіло)… А щоб тебе грім побив… А бодай тебе чорти вхопили… А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка). А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка). А щоб ти падло дристало та й дристало… Всрався та й криво!… Кров би тебе нагла заллєла сучий ти сину!… Дідька лисого тобі дам … Сто чортів в печінку… Бісова ковінька… Дурний тебе піп хрестив (Про “нерозумну людину”)... Матері твоїй ковінька… Відвідаєш макогона… Арештанська душа… Най би тебе пранці з’їли… (пранці - сифіліс). Морда - що й возом не об’їдеш… За патли - та в пику (потилицю)… Діждався сраної нéмочі… Чого балухи вилупив? (те саме, що й “чого дивишся?”). Чого шкіришся? (те саме, що й “чого смієшся?”, “чого зуби шкіриш?”). Одною сракою на два базари… (те саме, що й “сидіти на двох стільцях?”). Срали-мазали, рачки лазили (те саме, що й “зробити щось аби як”). Сере, співає ще й тріски збирає (про того, хто намагається робити декілька справ одночасно). Тиць, моя радість… (Тиць-Приїхали!). Більше знайдете за посиланням та у книзі Лесі Ставицької «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників» . І звичайно, ми зовсім не закликаємо Вас матюкатись через кожне слово та сипати прокльони на усі боки. Ці вислови ліпше лишати у голові (а після прочитання спалити листа, ага) або ж для крайніх випадків, коли конче необхідно висловити увесь той спектр почуттів, що вирує у Вашій душі!

І, нарешті, завдання Для марафонців лагідної доріжки: зафіксуйте у дописі у соціальних мережах лайливий вираз, який вам найбільше припав до вподоби і проілюструйте його смішним зображенням, яке, на вашу думку, гарно передає його суть. Це можуть бути ілюстрації з коміксів, меми на політичну тему, карикатури - словом, усе, що припаде до смаку! Для марафонців повного занурення: ужити українську лайку у розмові, а краще - вигадливу конструкцію, які ми писали вище чи твою особисту знахідку. В обох випадках треба зафіксувати виконання завдання і поділитися враженнями викласти у соцмережі з хештегом #мовомарафон до суботи. Посилання на свої дописи скидайте нам на пошту [e-mail]. Плекайте мову і будьте чемними P.S. За це ми вас нагородимо гарними призами, бо ж до кінця нашого забігу залишилися лічені дні