мовомарафон добігає кінця, але спершу трошки про лайкуURL записи
Не бачите зображення? Натисніть тут...
Чого вирячився, курво, трясця твоїй мамі?! Пишеш тобі листи, над завданнями сраку рвеш, а ти і у вуса не дмеш, най ті качка копне! Ні, іноді щось там навіть намагаєшся виродити, та виходить лиш, що срали-мазали, рачки лазили! От думаємо, чи не дурний піп тебе хрестив, га?
А якщо Ви все ще читаєте це гнівне послання і не додали нашу розсилку до чорного списку, наш високоосвічений, чуттєвий друже, то вже, мабуть, здогадалися, що мова йтиме про міцну сторону нашої мови.
Нема чого приховувати: лайка, арго, ненормативна лексика, різного роду сталі вирази та прокльони є невід’ємної частиною кожної мови і мають у собі певну автентику і неабиякий колорит. Українська мова не є винятком. Ми маємо лайку, та ще й яку!
На відміну від російської, в основі якої статеві органи та все у такому ж дусі, наша рідна лайка є майже безособистісною, тобто без вказівки на певну стать. У цій статті знайдете такий собі словничок з українськими відповідниками до російського матючиння.
А які у нас звороти! Таких майстерних порівнянь, метафор, епітетів та гіпербол ще пошукати треба.
Не дивно, що класики зовсім не гребували міцним слівцем у своїх творах:
«Поганий, мерзький, скверний, бридкий,
Нікчемний, ланець!
Гульвіса, пакосний, престидкий,
Негідний, злодій, єретик!
За кучму сю твою велику
Як дам ляща тобі я в пику,
То тут тебе лизне і чорт!
І очі видеру із лоба
Тобі, диявольська худоба.
Трясешся, мов зимою хорт!
Мандруй до сатани з рогами,
Нехай тобі присниться біс!
З своїми сучими синами,
Щоб враг побрав вас всіх, гульвіс,
Щоб ні горіли, ні боліли,
На чистому щоб поколіли,
Щоб не оставсь ні чоловік,
Щоб доброї не знали долі,
Були щоб з вами злії болі,
Щоб ви шаталися повік!
Іван Котляревський, «Енеїда»
Або
«… спершу з мене вибивали дурування i примовляли, який я бузувiр, опришок, урвиголова, харциз, каламут i навiть химород. На таке противне слово я нiяк у душi не мiг погодитись.»
Михайло Стельмах, «Гуси-лебіді летять»
І як тут не згадати відповідь запорожців турецькому султану Мехмеду IV, який попередньо запропонував їм здатися:
«Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера внук. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голим гузном їжака забити?! Не годен ти синів християнських під собою мати! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, подільський кат, московський злодій, самого гаспида байстрюк, бо дідько втисся твоїй матері, усього світу й підсвіту блазень, а в нашого Бога найостанніший дурень. Тебе самого і твого війська ми не боїмось — землею і водою будемо битися з тобою, нехристе проклятий! Так тобі козаки відповідають. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас — поцілуй у голе гузно кожного з нас.»
Народна мудрість передається також із прокльонами та емоційними вигуками. Зацініть:
- А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
- Трясця твоїй матері…(трясця - це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод).
- А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
- А щоби твоя срака по шву розійшлася…
- А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив).
- А щоб тобі заклáло…
- А щоб ти всрáвся, як маленький був…
- А щоб тебе підняло і гéпнуло (вертіло)…
- А щоб тебе грім побив…
- А бодай тебе чорти вхопили…
- А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка).
- А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка).
- А щоб ти падло дристало та й дристало…
- Всрався та й криво!…
- Кров би тебе нагла заллєла сучий ти сину!…
- Дідька лисого тобі дам …
- Сто чортів в печінку…
- Бісова ковінька…
- Дурний тебе піп хрестив (Про “нерозумну людину”)...
- Матері твоїй ковінька…
- Відвідаєш макогона…
- Арештанська душа…
- Най би тебе пранці з’їли… (пранці - сифіліс).
- Морда - що й возом не об’їдеш…
- За патли - та в пику (потилицю)…
- Діждався сраної нéмочі…
- Чого балухи вилупив? (те саме, що й “чого дивишся?”).
- Чого шкіришся? (те саме, що й “чого смієшся?”, “чого зуби шкіриш?”).
- Одною сракою на два базари… (те саме, що й “сидіти на двох стільцях?”).
- Срали-мазали, рачки лазили (те саме, що й “зробити щось аби як”).
- Сере, співає ще й тріски збирає (про того, хто намагається робити декілька справ одночасно).
- Тиць, моя радість… (Тиць-Приїхали!).
Більше знайдете за посиланням та у книзі Лесі Ставицької «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників» .
І звичайно, ми зовсім не закликаємо Вас матюкатись через кожне слово та сипати прокльони на усі боки. Ці вислови ліпше лишати у голові (а після прочитання спалити листа, ага) або ж для крайніх випадків, коли конче необхідно висловити увесь той спектр почуттів, що вирує у Вашій душі!
І, нарешті, завдання
Для марафонців лагідної доріжки: зафіксуйте у дописі у соціальних мережах лайливий вираз, який вам найбільше припав до вподоби і проілюструйте його смішним зображенням, яке, на вашу думку, гарно передає його суть. Це можуть бути ілюстрації з коміксів, меми на політичну тему, карикатури - словом, усе, що припаде до смаку!
Для марафонців повного занурення: ужити українську лайку у розмові, а краще - вигадливу конструкцію, які ми писали вище чи твою особисту знахідку.
В обох випадках треба зафіксувати виконання завдання і поділитися враженнями викласти у соцмережі з хештегом #мовомарафон до суботи. Посилання на свої дописи скидайте нам на пошту movomarafon.in.ua@gmail.com.
Плекайте мову і будьте чемними
P.S. За це ми вас нагородимо гарними призами, бо ж до кінця нашого забігу залишилися лічені дні
17.09.2016 в 21:28
Пишет ollis: