10.11.2009 в 16:42
Пишет серебристый лис::: Зелёный жжот )) переклад кологрипозних біснувань українською. все авторське ))
читать дальше
Чого тільки було казано-непереказано в останні дні жовтня–початку листопада 2009 року, охопленими всеукраїнським психозом щодо пошесті свинячого грипу, легеневої чуми, «божої кари» і біс’зна ще якої мурні! Тож серед навали усього інформаційного сміття, виплеснутого на голови українців засобами одурманення натовпу (ЗОН), тихі поради харківського лікаря Євгенія Комаровського видаються чи не найтверезішою, чи не найбільш виваженою думкою «з приводу і по суті». Сміливо можна припустити, ба навіть стверджувати, що наше поспільство, вкотре переполохане ЗОНом, в оглядовому майбутньому буде ще не раз втягнуте в подібне облуддя, най і під якимись іншими приводами, скажімо, грип буде вже риб'ячий, а манна небесна – генноспотвореною. Тому до приписів добродія Комаровського (зрештою, не тільки його) ми звертатимемося ще і наступного року, і позанаступного.... Дійсно, його настанови прості й очевидні, а тому загал можуть відлякнути, мовляв, та не може такого бути, аби все було так ясно і доступно! Але хто сказав, що розв'язок задачі має бути завжди і повсякчас тільки складним і замудрованим? Як співа київська ватага Квадраджесіма, яка в свою чергу переповіла слова Григорія Сковороди: Все потрібне – просте, все складне – непотрібне!
Звісно, що у статті Комаровського є і слабкі місця. Але вони радше належать до зрізу суспільствознавства та мистецтва введення юрби в оману, а не до лікарської справи – тому аж ніяк не применшують його порад. Ну а про
самі слабинки – кілька приміток та посилань внизу, після допису пана Євгена.
Я щиро збирався написати про грип через пару днів – дуже вже кортіло дочекатися хоча б якихось належних і неупереджених повідомлень. Але от тільки що розмовляв зі знайомою медсестрою, яка працює в поліклініці. Їй подзвонила начальниця (зав. відділенням) і сказала: завтра на роботу, то щоб з собою принесла 3 маски. На цілком справедливе зауваження, мовляв, де ж я їх візьму, надійшла більш ніж «слушна» за теперішньої української дійсності відповідь: «це твої гризоти – наказ головлікаря – ніч довга – зшиєш...». Ця інформація стала останньою краплею: схоже, мовчати більше не можна, треба говорити.
Насправді, і в п'ятницю, і у суботу я тільки те й робив, що говорив. В записнику мого телефону 850 викликів: здається, за ці два дні передзвонили всі.
Відповідав на запитання, заспокоював як тільки міг, пояснював... Я чудово розумів, що коли вже мої друзі і пацієнти (тобто люди, котрі осмислено пройшли і практичну, і теоретичну підготовку з лікування вірусних інфекцій) впадають у розпач, то загальне становище просто згубне.
У п'ятницю я розмовляв з керівником одного з харківських телеканалів. З'ясувалося, що нагоди поговорити з жителями міста немає жодної. Весь час цілковито зайнятий політиками. Увечері того ж дня йшла >>ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ" target="_blank">розважайлівка Савіка Шустера, присвячена стану справ в Україні у зв'язку з грипом. Це видовище було моїм найбільшим потрясінням за останні роки: такого пекучого сорому за власну країну я не відчував ніколи... У суботу, наївна душа, задзвонив до Києва. Говорив далеко не з останніми людьми на телебаченні. Сказав, що готовий приїхати, що соромно, що потрібно
заспокоювати людей, що це ж національна ганьба... Люди намагалися допомогти. Не змогли. Причин не пояснювали. І без того все ясно: грип і вибори так само несумісні, як грип і аспірин – купа ускладнень (коли не
на печінку, то на мізки).
В Україні з найбільш можливою імовірністю – пошесть гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ).
Дорогі мамусі і татусі! Люди!!! Запам'ятайте найголовніше: ваші дії зовсім не залежать від того, як саме називається вірус. Чи це грип сезонний, свинячий чи слоновий, пандемічний чи це взагалі не грип – це не важливо! Важливим є лише те, що це вірус, що він передається повітряно-крапельним шляхом і що він уражає органи дихання. Звідси й чіткі дії.
За всіма приписами тут я повинен дати (і даю) посилання на розділ зі своєї книги про ГРЗ (Запобігання ГРВІ) і замовкнути, оскільки все вже сказано. Але дійсність вимагає ще раз повторити найголовніше.
Якщо ви (ваша дитина) зустрінетесь з вірусом, а у вас немає в крові захисних антитіл – ви захворієте. Антитіла з'являться в одному з двох випадків: або ви перехворієте, або ж ви прищепитеся.
Зробити щеплення можна тільки від сезонного грипу. Від свинячого вакцини покищо немає (в Україні). Проте мати захисні антитіла до тих трьох вірусів, які входять до складу сезонної вакцини – все ж таки краще, аніж не мати
взагалі жодних.
1. Якщо можливість зробити собі щеплення або прищепити дитину – робіть щеплення, але за тієї умови, що, по-перше, ви здорові і, по-друге, для вакцинації не треба буде сидіти серед сопливого натовпу в поліклініці. Останній чинник робить ваші спромоги на належну вакцинацію
примарними.
2. Жодних ліків з доведеною запобіжною дієвістю не існує. Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка і ніякі пігулки, якими ви напихаєте себе або ж засовуєте в своє дитя, не здатні захистити від жодного респіраторного вірусу взагалі, і від вірусу грипу зокрема. Все, за чим ви поневіряєтесь в аптеках, всі ці буцім як противірусні засоби, буцім як стимулятори інтерферон-утворень, стимулятори імунітету і «дуже корисні» вітаміни; все, що в аптеках на сьогодні зникло; все, чим уряд обіцяв у найближчі дні аптеки наповнити – це все ліки з недоведеною дієвістю; ліки, які лише задовольняють головну світоглядну потребу українця – «треба щось робити».
Основна користь всіх цих ліків – самонавіювання, психотерапія. Ви вірите, вам допомагає – я радий за вас, тільки не треба штурмувати аптеки: воно того не варте.
3. Джерело вірусу – людина і тільки людина. Що менше людей, то менше змоги захворіти. Карантин – чудово! Заборона на велелюдні збіговиська – прекрасно! Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз в торговище – мудро!
4. Маска. Корисна штука, але не панацея. Обов'язково має бути на хворому, якщо поряд здорові: вірус вона не затримає, але
зупинить крапельки слини, особливо багаті на заразу.
5. Руки хворого – джерело вірусу не менш значуще за рот та ніс. Хворий торкається обличчя –> вірус потрапляє на руки –>хворий хапається всього довкола –> ви теж торкаєтеся цього всього рукою –> ось
тобі й здоров був, ГРВІ!
– Не чіпайте свого обличчя. Мийте руки: часто, ретельно, постійно носіть із собою вологі знезаразні серветки, ще раз мийте, тріть, не лінуйтеся!
– Вчіться самі і привчайте дітей: якщо вже нема під рукою хусточки – то кашляти-чхати не в долоню, а в лікоть.
– Начальники! Владним наказом запровадьте у підлеглих вам колективах заборону на ручкання.
– Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші – джерело поширення зарази.
6. Повітря!!! Вірусні частинки годинами зберігають свою життєдіяльність у сухому теплому і нерухомому повітрі, але майже миттєво гинуть в повітрі прохолодному, вологому і рухомому. За таких властивостей віче в центрі Києва, де зібралося 200 000 осіб, менш небезпечне, ніж збори на 1000 осіб в якійсь домівці Ужгорода.
Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки майже не можливо. З огляду на це, коли ви вже вийшли погуляти, так зовсім не треба удаваного про людське око ходіння вулицею в масці. Вже краще подихайте свіжим повітрям, а маску натягніть безпосередньо перед входом в автобус, осідок чи магазин.
Найкращі показники повітря в приміщенні – температура близько 20°С, вологість 50–70%. Обов'язково робіть часте і посилене наскрізне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалення сушить повітря. Саме початок опалювального сезону став початком епідемії! Стежте за вологістю. Мийте підлогу. Вмикайте зволожувачі повітря. Наполегливо вимагайте зволоження повітря і провітрювання приміщень у дитячих колективах. Краще тепліше одягніться, але не вмикайте додаткових обігрівачів.
7. Стан слизових оболонок!!! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує роботу т.зв. місцевої невразливості (імунітету) – захисту слизових
оболонок. Якщо слиз і слизові оболонки пересихають – робота місцевої невразливости порушується; відповідно, віруси з легкістю долають захисні перепони ослабленого місцевого імунітету, і при контакті з вірусом людина захворює з набагато вищим ступенем імовірности. Головний ворог місцевої невразливості – сухе повітря, а також ліки, здатні
висушувати слизові оболонки (з поширених і всім відомих: димедрол, супрастин, тавегіл, трайфед – перелік далеко не повний, м'яко кажучи).
Зволожуйте слизові оболонки! Нескладно! 1 чайна ложка звичайної кухонної солі на 1 літр окропу. Заливаєте в будь-яку плящицю-пшикалку (наприклад, з-під судинозвужувальних крапель) і постійно пшикаете в ніс (що сухіше, більше люду довкола – то частіше, навіть і кожні десять хвилин). Для тієї ж мети можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові ходи – салин, аква маріс, хумер, марімер, но-соль і т.д. Головне – не шкодуйте! Закрапуйте, пшикайте, особливо тоді, коли з дому (зі сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, а надто якщо ви сидите в коридорі поліклініки.
Щодо профілактики це все.
Фактично єдиним препаратом, здатним зруйнувати вірус грипу є озельтамівір, відомий під торговим назвиськом – таміфлю. Загалом, є ще одні ліки – занамівір, але вони використовується лише інгаляційно, та й нагоди
побачити їх в нашій країні небагато.
Таміфлю дійсно руйнує вірус, блокуючи білок нейрамінідазу (ту саму N в назві H1N1).
Таміфлю не їдять усі підряд за будь-якого ачхи. Це і недешево, і побічних дій багато, та й смислу нема. Таміфлю використовують тоді, коли перебіг хвороби важкий (ознаки важкої ГРВІ лікарі знають), або коли особа хоча і легко уражена хворобою, але належить до групи ризику: літні люди, астматики, діабетики (кого зараховують до груп ризику – лікарі теж знають). Суть: якщо вже й приписують таміфлю, то приписують її (щонайменше) під наглядом лікаря і (як правило) – з ляганням в лікарню.
Не дивно, що з високою ймовірністю препарат таміфлю, який надходить у нашу країну, буде розподілятися по стаціонарах, а не по аптеках (хоча, все може бути).
Увага!
Для цілковитої, переважної більшості тих, хто читає ці рядки, лікування противірусними засобами не має жодного відношення. Грип – легка хвороба для більшості. Лікування
ГРВІ взагалі та грипу зокрема – це не ковтання пігулок! Це створення таких умов, щоб організм легко з вірусом впорався сам.
1. Тепло одягатися, але в кімнаті має бути прохолодно і волого. Температура близько 20°С, вологість 50-70%. Мити підлогу, зволожувати, провітрювати оселю.
2. Безсуперечно не примушувати їсти. Якщо дитина просить (якщо хочеться) – легке, вуглеводне, рідке.3. Пити (напувати). Пити (напувати). Пити (напувати)!!! Температура рідини має дорівнювати температурі тіла. Пити багато. Узвар, морс, чай (в горнятко дрібно порізати яблуко), відвари з родзинок, кураги. Якщо дитя перебирає – «це буду, а це ні» – нехай п'є що завгодно, аби пило. Найліпше для пиття – готові розчини для пероральної регідратації [відновлення водно-електролітної рівноваги в організмі – прим. Ю’З’].
Продаються в аптеках і повинні там бути: регідрон, хумана електроліт, гастроліт тощо. Купуйте –> розбавляйте згідно настанов –> напувайте.
4. У ніс – сольові розчини. Часто.
5. Всі відвабливі, оманливі дії (банки, гірчичники, припарки, ноги в окропі, тощо) – класичний совковий батьківський садизм і знову-таки – не більше, ніж самонавіювання («треба щось робити!»).
6. Якщо надумали боротися з високою температурою – тільки парацетамол або ібупрофен. Навідруб не можна аспірин.
Головна біда в тому, що тепло одягти, зволожити, провітрити, не напихати їжею і напувати – це по-нашинськи називається «не лікувати», а ось «лікувати» – так це послати тата в аптеку...
7. При ураженні верхніх дихальних шляхів (ніс, горло, гортань) ніякі відхаркувальні засоби не потрібні – вони тільки підсилять кашель. Ураження нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії) не мають жодного
відношення до самолікування. Тому самостійно – ніяких лазолванів-мукалтинів і подібного.
8. Протиалергенні засоби не мають до лікування ГРВІ жодного відношення.
9. Вірусні інфекції не лікуються антибіотиками. Антибіотики не зменшують, а збільшують ризик ускладнень.
10. Всі інтерферони для місцевого застосування – ліки з недоведеною ефективністю, або ж «ліки» з доказаною неефективністю.
11. Гомеопатія – це не лікування травами, а лікування зарядженої водою. Безпечно. Самонавіювання. Психотерапія («треба щось робити!»).
Судоми; Ознаки дихальної недостатності (утруднене дихання, за́дих, відчуття нестачі повітря); Навальний біль де завгодно; Навіть помірний біль в горлі за відсутності нежиті; Навіть помірний головний біль у поєднанні з блювотою; Набряклість шиї; Висипка, що не зникає при натисканні на неї; Температура тіла вище 39°С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижуючих засобів; Будь-яке підвищення температури тіла в поєднанні з дрижаками (морозом) і блідістю шкіри. Все, що я написав вище, – це інформація, яка само собою зрозуміло повинна бути відомою будь-якому лікарю і яку лікарі повинні нести в маси. В дійсності ж відбувається зовсім інше, тому все, про що я буду говорити далі – це вже чиста публіцистика та власні почування. Якщо ви мама – ви вже знаєте все, що вам треба знати про грип насамперед, а якщо хочете знати більше – так на цій іменці є чим зайнятися.
Все інше я пишу зі сподіваннями, що який-будь кандидат у президенти, або дружина кандидата, або чоловік кандидата, або радник кандидата, або дружина радника все ж таки прочитає, тай подумає, обміркує... Зрештою,
прочитав же президент Мєдвєдєв статтю Ходорковського, а раптом і мені пощастить...
Протягом двох днів переполошеної істерії головними радниками і вчителями народу були політики: народні обранці, урядники, колишні урядники, тощо. Тільки-но на екрані з'являвся лікар, як відразу з'ясовувалося, що політики вміють говорити краще...
Вершиною загального переляку була заява кандидата в президенти (!!!) про те, що українці помирають не від грипу, а від легеневої чуми. Ще раз повторю: це не бабуся, яка торгує насінням, сказала – а кандидат у президенти
европейської країни.
Інший кандидат у президенти гірко нарікає, що в нашій країні немає оксолінової мазі, і злочинні фармацевти її не завезли. Зрозуміло, ніхто з присутніх не зміг пояснити кандидату, що дієвість оксолінової мазі не доведена, і її не завезли і не збираються завозити ні до США, ні до Франції, ні в яку іншу країну.
Ну та нехай вже. Серед кандидатів у президенти лікарів нема [взагалі-то, є. Принаймні, за освітою – це Олег Тягнибок. Але як каже сам дописувач, ну та нехай вже ) – прим. Ю’З’], а наймати медичного радника, мабуть, дуже дорого. Але є ж і політики-лікарі!
Один з них весь час плутав терафлю (жарознижуючий засіб) і таміфлю, інший не бачив різниці між вірусною пневмонією і пневмонією, як бактеріального ускладнення вірусної інфекції, але коли депутат-лікар, і не просто
депутат, а секретар комітету з охорони здоров'я Верховної Ради(!!!) каже, що таміфлю – це препарат, який всього лише підтримує невразливість, а ми на Раді національної безпеки вирішили, що будемо закуповувати озельтамівір, мені стає моторошно і соромно. Якщо долю країни вирішують люди, які не знають, що таміфлю і озельтамівір – це одне і те саме, то чого нам ще від них чекати!
Кого будуть слухати ті, хто вирішує? Адже пише ж хтось промови для президента і прем'єрки, хтось же буде зараз затверджувати перелік ліків, які обов'язково повинні бути в аптеках! І тоннами повезуть в нашу країну соромітні ліки, які ніде в освіченому світі не застосовуються: оксолінові мазі,
анаферони, афлубіни, спонукачі невразливости, краплі інтерферону і багато чого іншого, а розчину, щоби дитя напоїти, та солі, аби в ніс закапати – вдень з вогнем не знайдеш.
Порада владі: попросіть знавців ВООЗ скласти список обов'язкових ліків.
Найнастійніша порада, яку дають нашому народові всі (ВСІ): не займайтеся самолікуванням, при перших ознаках звертайтеся до лікаря.
Більше того, всі заприсягаючись запевняють: мовляв, якщо вчасно звернетеся, так обов'язково врятуємо. Розквіт подій – заява головного санітарного лікаря країни, який сказав приблизно таке (чув на власні вуха): хто
викликав пневмонію, ми поки не знаємо, але треба вчасно звертатися по допомогу – лікарі знають, що робити.
Від усіх цих заяв у пересічного жителя складається враження, що лікарям відомі якісь таємні ліки, які можуть допомогти при ГРВІ.
Ну от я лікар, який займається лікуванням ГРВІ без малого тридцять літ. Ось прийде до мене відвідувач в перший день хвороби (тобто вчасно) і скаже – допоможіть! Що я йому відповім? Та все те, що написано вище: зволожити, провітрити, не годувати, напоїти, ліків не треба. І він мені повірить.
А що робити лікарю, від якого всі хочуть золотої пігулки? Який точно знає, що за десять непотрібних ліків скажуть «велике дякую», а за настанови про правила належної і відповідної допомоги звинуватять у неуважності: «що ж це за лікар, який не призначив ліків?!»
До чого призведе за нинішніх обставин поголовне звертання за медичною допомогою?
До сопливих черг у поліклініках;До величезної кількості викликів додому, коли замучений лікар буде або спрямовувати до лічниць, або призначати соромітні ліки, на додачу ще розносити заразу від одного хворого до іншого; До масового і необґрунтованого призначення антибіотиків, відхаркувальних та інших засобів, на радість фармацевтів і шарлатанів від медицини; До черг в аптеках, оскільки від лікаря можна піти тільки в аптеку; До необґрунтованих шпиталізацій, до госпітальних пневмоній; До того, що за навалою легкохворих лікарі таки прогледять важко занедужаного.
Порада владі: не закликайте при кожному апчхи бігти до лікаря. Припиніть передвиборні окозамилювання та теревені, а дайте лікарям розповісти людям прості, доступні речі про те, що робити, і коли лікар направду потрібен.
Про чутки.
Студент-заочник Харківської юридичної академії в Донецьку помер від ускладнень після операції. Все це сталося в розпал «заспокійливих» виступів наших політиків, тому всі студенти, які мали діло із загиблим, відчули
нездужання, і один навіть був покладений в лікарню.
У п'ятницю мені подзвонило не менше 20 людей, які сказали, що точно знають: у гуртожитку юракадемії двоє дітей померли від свинячого грипу.
Ось текст отриманого мною листа (таких було багато, але цей – найбільш показовий):
НЕГАЙНО!!! Доктору Комаровському
Добрий день!
Допоможіть, будь ласка, розібратися. З багатьох (неофіційних) джерел: сьогодні в ніч з 30 на 31 жовтня над Києвом будуть розпорошувати якусь речовину, нібито для захисту від грипу або його запобігання. Для мене, звучить безглуздо, і я б не зверталася до вас з цим питанням, якби:
а) мені про це не повідомив упорядник міліцейського видання, якому, за його словами повідомили працівники органів, котрі будуть безпосередньо здійснювати операцію;
б) подруга, знайомий якої працює в Апараті Президента і каже, що дані достовірні;
в) сусідка, у якої хтось працює в санстанції і цей хтось повідомив, що від 00:00 ночі до 5:00 ранку будуть розпорошувати, а тому потрібно закрити вікна і потім 2 дні не висовуватися;
г) незнайомий чоловік в бесіді у > ДІЗНАТИСЯ ПОВНІСТЮ">всемережжі,
який стверджує, що вірус грипу, дуже ймовірно, виведений в лабораторії України і його вже розпорошили над західними областями. А з приводу розпилення чогось над Києвом 30 жовтня він впевнений, бо його батько
працює на авіазаводі, де для цього наймали літаки;
д) дівчина-студентка із заходу України каже, що у них кілька днів тому літали літаки і щось розпорошували.
Отже, запитання:
1. Чи існує ця речовина-захист від грипу для розпорошування з літака? Що це? Який спосіб її дії?
2. Чи є небезпека для маленької дитини?
3. Скільки часу не виходити з дому?
4.Якщо вони розпилюють НЕ протигрипний засіб, а щось інше, то що це може бути?
Величезне дякую!
м.Київ.
Запитання: до чого треба довести народ, щоб люди вірили в таке?
Разом з тим, порівняно із заявою про легеневу чуму – це все квіточки.
Для тих, хто міг не те щоб, повірити, а тільки-но засумніватися!
По-перше, за легеневої чуми ніхто не звертається до лікарні на 7-й день хвороби – до цього дня вже встигають зав'янути квіти на могилі. По-друге, за легеневої чуми занедужають усі, хто контактував з хворим, і вмирають
100%. Але якщо лікувати, тоді вмирає всього лише 10%. Так що особовий склад лікарень вже весь повинен був би захворіти...
Пораду дати складно. Бо просити політиків помовчати в ситуації, коли підмет розмови незрозумілий – це якось навіть смішно і ніяково собі уявити...
До речі, в четвер, у того ж Савіка Шустера була в розважайлівці Барбара Брильська. Коли дізналася, що мова піде про грип, сказала: я в цьому нічого не розумію, встала і пішла. Ось чудовий приклад!
Чому залишилися беззахисними лікарі? Чому за обставин, коли ми точно знали, що є свинячий грип і що він буде у нас восени, чому лікарі, які 100% від вірусу не сховаються, не були у вересні від свинячого грипу щеплені
та й зараз не прищеплюються?
В Україні немає вакцини. Навіть для лікарів. Тому зараз, в розпал пошесті, лікарі зляжуть в ліжка першими або прийматимуть з соплями (про медсестер, які будуть вдома шити маски, я взагалі помовчу). Чи могли ми купити (замовити вакцину) хоча б для лікарів? Хоча б в обмеженій кількості? НЕ МОГЛИ.
Тому що після того, що зробили з вакцинацією в цій країні, після варварської, негідної і нецивілізованої >" target="_blank">протищепіневої кампанії ніхто навіть у думках не міг допустити, що хоч якусь вакцину можна було завести в країну з прискореним перебігом реєстрації, без повторних випробувань і т.д. Схоже, реєстрація та випробування до літа закінчаться...
До речі, два дні тому всі масово рвонули прищеплюватися від грипу. Виявляється, як тільки загроза хвороби стає справжньою, всі одразу починають любити щеплення.
Щеплення, які відсунули загрозу дифтерії, поліомієліту, кору... Хвороби, які наші ЗС (засоби сповіщення) масово намагаються наблизити – зробити загрозою справжньою. Ось тоді буде про що поговорити. До речі, рівно тиждень тому місцева >>ДІЗНАТИСЯ ПРО ВСЕ">новинарня
захотіла поспілкуватися зі мною на тему грипу, і я 15 хвилин розпинався та розповідав. З усієї розмови залишили і показали 15 секунд, протягом яких я сказав, що епідемія грипу – гарний привід заробити виробникам вакцин і що немає нічого поганого в тому, щоби продавати доброякісний товар.
Якщо зіставити кількість захворілих (і помножити його надвоє, оскільки до лікарів звертається в кращому випадку половина) з кількістю померлих, то це підтверджує ту очевидність, що ніякого особливо важкого (не такого, як в інших країнах) вірусного захворювання в Україні немає. За даними на ранок 2 листопада, офіційно захворіло 200 тис., померло 60. Смертність – нижча, ніж зазвичай під час «ходіння» грипу.
Запалення легень – головна причина смерті людей у всіх країнах і у всі часи. Пневмонія ускладнює перебіг більшости хвороб та травм. Якщо про кожну смерть від запалення легень будуть велелюдно повідомляти ЗС (засоби сповіщення) – м'яко кажучи, не вийде нічого доброго.
Нам дуже не пощастило, що так все збіглося: скрута, вибори, осінь, грип. Але
ми твердо повинні знати і розуміти: сопли, кашель, температура – це ГРВІ. Найпоширеніша і легка хвороба. Яка вимагає спокою і цілком окреслених, загальновідомих дій, повністю доступних людям з будь-яким рівнем статків. Які це дії – див вище.
ПісляСлово
Дуже багато років тому, у віці 28 років, будучи молодим і самовпевненим лікарем відділку реанімації, я провадив дитині дихання рот-в-рот і через кілька годин «заробив» крупозну пневмонію середньої важкості, викликану госпітальною флорою реанімаційного відділку (лікарі зрозуміють, що це означає). Чудово пам'ятаю, що я відчув, коли через 10 днів лікування «найкрутішими» антибіотиками на рентгенограмі пневмонія стала більшою.
Тобто я знаю відчуття людини, коли усвідомлює: у неї хвороба, від якої вона помре. І тому чудово розумію, що відчуває, якого потрясіння зазнає і на що здатна мати, яка щодня з усіх боків чує про смертельну хворобу, і
раптом виявляє нежить у власної дитини.
Я тільки не розумію одного: для чого і за що вони все це роблять з нашим народом?
Євген Комаровський, 02 листопада 2009 року
ПІСЛЯМОВА
В Передмові згадувалося, що стаття доктора Комаровського не без слабких місць. Насамперед – це доволі суперечливе твердження про «варварську, негідну, нецивілізовану
протищепіневу кампанію». Очевидно, тут переплутані місцями причина і наслідок. Власне, увесь гамір та шум почався саме через те, що це масове щеплення почало впроваджуватися у варварський, дикий спосіб:
без належного обґрунтування, без фахового нагляду, без роз'яснення, і взагалі свавільно. Не хочу применшувати значення лікарів-розумничок, які щодня нам рятують життя і здоров'я, але даруйте! Сьогодні що у світі, що в Україні медицина, а особливо виробництво і просування в продаж ліків дедалі більше перетворюється на звичайнісінький шоу-бізнес, який не обтяжує себе відповідальністю перед суспільством і до лікування людей має доволі віддалене відношення.
Збут ліків нині здебільшого є тим самим, що і виведення в торгобіг нового виду йогурту чи шоколадки: ті самі різнокольорові, привабливі обгортки, переконливі зазивалки з óбразами «чудотворно зцілених», улесливі обіцянки про вигоювання всіх – буквально всіх недуг, словом – звичайнісіньке водіння довкола пальця. А тому пересічному жителю годі й
розібратися, чи йому дійсно хочуть вколоти потрібне >">щепіння, чи просто хтось із чинуш провернув собі вигідну оборудку за державні
гроші, і тепер мусить відмити «бабло» (показати цільове використання коштів). Або ж просто якась безнаціональна хвірма хоче собі побільше нажитися на чужому здоров'ї. Більше про це можна дізнатися зі статей, посилання на які зібрані тут.
За часів Сов'єцького Союзу, за всіх його недоліків, принаймні була впевненість, що тобі вколять саме потрібну вакцину, яка дійсно допоможе організмові долати недуги у майбутньому. І треба віддати належне, що
нагляд за цим все ж таки був, була і відповідальність як лікарів, так і посадовців. Читач цих рядків хіба має таку впевненість сьогодні?
Боюсь, що з нашою дедалі більшою примаризацією дійсності, із захланною жадобою скоробагатства наших чиновників, які за грошик маму рідну в будинок розпусти здадуть – ні, аж ніяк. Тому й не дивно, що затія
загальнонаціонального щеплення все більше знецінюється і зневажається...
Друга слабинка, яка є продовженням першої: препарат таміфлю. Сьогодні з ним повторюється та самісінька історія, що і минулого року з індійською вакциною: знову суцільний шоу-бізнес та гра в дурильню. Все повторюється з точністю до дежавю:
– нам знову в якості ліків від всіх бід хочуть всучити невідомо що;
– знову ж таки, кому війна – а кому кишеня рідна;
– оборудка за державний кошт – вже давно повноправна і невід'ємна відзнака нашої держави, як і синьо-жовтий стяг, Тризуб та славень Ще не вмерла...;
– чи таке вже помічне те таміфлю, як його малюють? (світловідбиток документа, про який йдеться у статті – тут).
– все вище перелічене, а також зрозумілі поради від німецьких вчених – у ґрунтовній статті в Дзеркалі Тижня.
Таких посилань можна вказувати ще і ще, але вислід з них всіх вимальовується майже той самий, що і минулоріч з індійським щепінням: хтось на чужій біді гаман набиває (але це вже навіть і не дивує – класика), ну а хтось під шумок хоче собі слави примножити. Суттєва різниця між ними та, що у випадку з поголовною, мало не примусовою вакцинацією все було тихо і без загальної паніки. А виникла вона внаслідок двох взаємозв'язаних чинників: спочатку деякі чиновники заради власного користолюбства чи просто через безвідповідальність наговорили привселюдно розмаїтої дурні, а потім ці нісенітниці підхопили неуки-новинарі, кількість яких рік від року зростає і плодиться (мова не про всіх огульно, а саме про неуків, котрі працюють шляхом «копі–пейст» абощо)
Якби не ця гримуча суміш, то перебіг осінньо-зимових захворювань в Україні міг би бути так само тихим, як у Нідерландах.
І наостанок. Про кіно. За всеукраїнським переполохом якось непомітно собі принишкли інші питання: що з пошуками і покаранням стрільця за живими цілями – Віктора Лозінського? А як щодо належної відплати розмаїтим
водіям-криголамам, котрі, прикриваючись або депутатською «нечіпляністю» або ж імущими татусями, безкарно вбивають мирних пішоходів на пішохідних же переходах? Ну і скільки сотень років ще чекати на розкриття замовника вбивства Ґонґадзе? Зрештою, коли вже втілиться «бандитам – тюрми»? Ітд, ітп, тощо. Якось затихло це все за свинячим вереском...
Знаєте, є одне файне голівудське кіно. Називається Хвіст Мотиляє Псом (первинна назва Wag The Dog, в російському перекладі Плутовство). Стареньке таке, 1997 року випуску, з Робертом ДеНіром і Дастином Гофманом в дійових особах. Так ось:
– спочатку прочитайте за зазначеною ланкою про нього, а також ще кілька цікавинок про стрічку, а заразом перегляньте відгуки тих, хто його вже бачив.
– Потім можете звантажити це кінцé собі:
700 Мб-версія за прямими ланками
4,19 Гб-версія за прямими ланками
2 Гб-версія через стрімкотік (СТРІМКий поТІК, або англійською – torrent)
– Подивіться.
– Перепочиньте.
– Потім ще раз передивіться опис кіна.
– Осягніть. Можете ще раз покрутити собі незрозумілі ділянки стрічки.
Не знаю, чого хлопці, які це знімали, а також автор, за книжкою якого поставлене кіно, покурили – але загалом в ньому показано все так, як воно насправді є. Думайте, міркуйте...
Статтю запозичено з іменки лікаря Євгена Комаровського
Загальний переклад: Ґуґлівська перекладачка
Доведення перекладу до пуття, стилістичні правки, примітки, передмова, післямова: Юрко ЗЕЛЕНИЙ
URL записичитать дальше
ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ОБЛУДИ
Чого тільки було казано-непереказано в останні дні жовтня–початку листопада 2009 року, охопленими всеукраїнським психозом щодо пошесті свинячого грипу, легеневої чуми, «божої кари» і біс’зна ще якої мурні! Тож серед навали усього інформаційного сміття, виплеснутого на голови українців засобами одурманення натовпу (ЗОН), тихі поради харківського лікаря Євгенія Комаровського видаються чи не найтверезішою, чи не найбільш виваженою думкою «з приводу і по суті». Сміливо можна припустити, ба навіть стверджувати, що наше поспільство, вкотре переполохане ЗОНом, в оглядовому майбутньому буде ще не раз втягнуте в подібне облуддя, най і під якимись іншими приводами, скажімо, грип буде вже риб'ячий, а манна небесна – генноспотвореною. Тому до приписів добродія Комаровського (зрештою, не тільки його) ми звертатимемося ще і наступного року, і позанаступного.... Дійсно, його настанови прості й очевидні, а тому загал можуть відлякнути, мовляв, та не може такого бути, аби все було так ясно і доступно! Але хто сказав, що розв'язок задачі має бути завжди і повсякчас тільки складним і замудрованим? Як співа київська ватага Квадраджесіма, яка в свою чергу переповіла слова Григорія Сковороди: Все потрібне – просте, все складне – непотрібне!
Звісно, що у статті Комаровського є і слабкі місця. Але вони радше належать до зрізу суспільствознавства та мистецтва введення юрби в оману, а не до лікарської справи – тому аж ніяк не применшують його порад. Ну а про
самі слабинки – кілька приміток та посилань внизу, після допису пана Євгена.
«СВИНЯЧИЙ» ГРИП ЯК ДЗЕРКАЛО, В ЯКОМУ ВИДНО ВСЕ....
СУМНЕ ПЕРЕДОСЛОВО
Зараз ніч з неділі на понеділок, 1-2 листопада 2009 року. Завтра Україна чекає приїзду мудрих знавців ВООЗ, завтра повинна дати відповідь якась особливо правильна Лондонська лабораторія. Я щиро збирався написати про грип через пару днів – дуже вже кортіло дочекатися хоча б якихось належних і неупереджених повідомлень. Але от тільки що розмовляв зі знайомою медсестрою, яка працює в поліклініці. Їй подзвонила начальниця (зав. відділенням) і сказала: завтра на роботу, то щоб з собою принесла 3 маски. На цілком справедливе зауваження, мовляв, де ж я їх візьму, надійшла більш ніж «слушна» за теперішньої української дійсності відповідь: «це твої гризоти – наказ головлікаря – ніч довга – зшиєш...». Ця інформація стала останньою краплею: схоже, мовчати більше не можна, треба говорити.
Насправді, і в п'ятницю, і у суботу я тільки те й робив, що говорив. В записнику мого телефону 850 викликів: здається, за ці два дні передзвонили всі.
Відповідав на запитання, заспокоював як тільки міг, пояснював... Я чудово розумів, що коли вже мої друзі і пацієнти (тобто люди, котрі осмислено пройшли і практичну, і теоретичну підготовку з лікування вірусних інфекцій) впадають у розпач, то загальне становище просто згубне.
У п'ятницю я розмовляв з керівником одного з харківських телеканалів. З'ясувалося, що нагоди поговорити з жителями міста немає жодної. Весь час цілковито зайнятий політиками. Увечері того ж дня йшла >>ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ" target="_blank">розважайлівка Савіка Шустера, присвячена стану справ в Україні у зв'язку з грипом. Це видовище було моїм найбільшим потрясінням за останні роки: такого пекучого сорому за власну країну я не відчував ніколи... У суботу, наївна душа, задзвонив до Києва. Говорив далеко не з останніми людьми на телебаченні. Сказав, що готовий приїхати, що соромно, що потрібно
заспокоювати людей, що це ж національна ганьба... Люди намагалися допомогти. Не змогли. Причин не пояснювали. І без того все ясно: грип і вибори так само несумісні, як грип і аспірин – купа ускладнень (коли не
на печінку, то на мізки).
А ТЕПЕР ВІДОМОСТІ ПО-СУТІ
В Україні з найбільш можливою імовірністю – пошесть гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ).
Дорогі мамусі і татусі! Люди!!! Запам'ятайте найголовніше: ваші дії зовсім не залежать від того, як саме називається вірус. Чи це грип сезонний, свинячий чи слоновий, пандемічний чи це взагалі не грип – це не важливо! Важливим є лише те, що це вірус, що він передається повітряно-крапельним шляхом і що він уражає органи дихання. Звідси й чіткі дії.
ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ
За всіма приписами тут я повинен дати (і даю) посилання на розділ зі своєї книги про ГРЗ (Запобігання ГРВІ) і замовкнути, оскільки все вже сказано. Але дійсність вимагає ще раз повторити найголовніше.
Якщо ви (ваша дитина) зустрінетесь з вірусом, а у вас немає в крові захисних антитіл – ви захворієте. Антитіла з'являться в одному з двох випадків: або ви перехворієте, або ж ви прищепитеся.
Зробити щеплення можна тільки від сезонного грипу. Від свинячого вакцини покищо немає (в Україні). Проте мати захисні антитіла до тих трьох вірусів, які входять до складу сезонної вакцини – все ж таки краще, аніж не мати
взагалі жодних.
1. Якщо можливість зробити собі щеплення або прищепити дитину – робіть щеплення, але за тієї умови, що, по-перше, ви здорові і, по-друге, для вакцинації не треба буде сидіти серед сопливого натовпу в поліклініці. Останній чинник робить ваші спромоги на належну вакцинацію
примарними.
2. Жодних ліків з доведеною запобіжною дієвістю не існує. Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка і ніякі пігулки, якими ви напихаєте себе або ж засовуєте в своє дитя, не здатні захистити від жодного респіраторного вірусу взагалі, і від вірусу грипу зокрема. Все, за чим ви поневіряєтесь в аптеках, всі ці буцім як противірусні засоби, буцім як стимулятори інтерферон-утворень, стимулятори імунітету і «дуже корисні» вітаміни; все, що в аптеках на сьогодні зникло; все, чим уряд обіцяв у найближчі дні аптеки наповнити – це все ліки з недоведеною дієвістю; ліки, які лише задовольняють головну світоглядну потребу українця – «треба щось робити».
Основна користь всіх цих ліків – самонавіювання, психотерапія. Ви вірите, вам допомагає – я радий за вас, тільки не треба штурмувати аптеки: воно того не варте.
3. Джерело вірусу – людина і тільки людина. Що менше людей, то менше змоги захворіти. Карантин – чудово! Заборона на велелюдні збіговиська – прекрасно! Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз в торговище – мудро!
4. Маска. Корисна штука, але не панацея. Обов'язково має бути на хворому, якщо поряд здорові: вірус вона не затримає, але
зупинить крапельки слини, особливо багаті на заразу.
5. Руки хворого – джерело вірусу не менш значуще за рот та ніс. Хворий торкається обличчя –> вірус потрапляє на руки –>хворий хапається всього довкола –> ви теж торкаєтеся цього всього рукою –> ось
тобі й здоров був, ГРВІ!
– Не чіпайте свого обличчя. Мийте руки: часто, ретельно, постійно носіть із собою вологі знезаразні серветки, ще раз мийте, тріть, не лінуйтеся!
– Вчіться самі і привчайте дітей: якщо вже нема під рукою хусточки – то кашляти-чхати не в долоню, а в лікоть.
– Начальники! Владним наказом запровадьте у підлеглих вам колективах заборону на ручкання.
– Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші – джерело поширення зарази.
6. Повітря!!! Вірусні частинки годинами зберігають свою життєдіяльність у сухому теплому і нерухомому повітрі, але майже миттєво гинуть в повітрі прохолодному, вологому і рухомому. За таких властивостей віче в центрі Києва, де зібралося 200 000 осіб, менш небезпечне, ніж збори на 1000 осіб в якійсь домівці Ужгорода.
Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки майже не можливо. З огляду на це, коли ви вже вийшли погуляти, так зовсім не треба удаваного про людське око ходіння вулицею в масці. Вже краще подихайте свіжим повітрям, а маску натягніть безпосередньо перед входом в автобус, осідок чи магазин.
Найкращі показники повітря в приміщенні – температура близько 20°С, вологість 50–70%. Обов'язково робіть часте і посилене наскрізне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалення сушить повітря. Саме початок опалювального сезону став початком епідемії! Стежте за вологістю. Мийте підлогу. Вмикайте зволожувачі повітря. Наполегливо вимагайте зволоження повітря і провітрювання приміщень у дитячих колективах. Краще тепліше одягніться, але не вмикайте додаткових обігрівачів.
7. Стан слизових оболонок!!! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує роботу т.зв. місцевої невразливості (імунітету) – захисту слизових
оболонок. Якщо слиз і слизові оболонки пересихають – робота місцевої невразливости порушується; відповідно, віруси з легкістю долають захисні перепони ослабленого місцевого імунітету, і при контакті з вірусом людина захворює з набагато вищим ступенем імовірности. Головний ворог місцевої невразливості – сухе повітря, а також ліки, здатні
висушувати слизові оболонки (з поширених і всім відомих: димедрол, супрастин, тавегіл, трайфед – перелік далеко не повний, м'яко кажучи).
Зволожуйте слизові оболонки! Нескладно! 1 чайна ложка звичайної кухонної солі на 1 літр окропу. Заливаєте в будь-яку плящицю-пшикалку (наприклад, з-під судинозвужувальних крапель) і постійно пшикаете в ніс (що сухіше, більше люду довкола – то частіше, навіть і кожні десять хвилин). Для тієї ж мети можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові ходи – салин, аква маріс, хумер, марімер, но-соль і т.д. Головне – не шкодуйте! Закрапуйте, пшикайте, особливо тоді, коли з дому (зі сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, а надто якщо ви сидите в коридорі поліклініки.
Щодо профілактики це все.
ЛІКУВАННЯ
Фактично єдиним препаратом, здатним зруйнувати вірус грипу є озельтамівір, відомий під торговим назвиськом – таміфлю. Загалом, є ще одні ліки – занамівір, але вони використовується лише інгаляційно, та й нагоди
побачити їх в нашій країні небагато.
Таміфлю дійсно руйнує вірус, блокуючи білок нейрамінідазу (ту саму N в назві H1N1).
Таміфлю не їдять усі підряд за будь-якого ачхи. Це і недешево, і побічних дій багато, та й смислу нема. Таміфлю використовують тоді, коли перебіг хвороби важкий (ознаки важкої ГРВІ лікарі знають), або коли особа хоча і легко уражена хворобою, але належить до групи ризику: літні люди, астматики, діабетики (кого зараховують до груп ризику – лікарі теж знають). Суть: якщо вже й приписують таміфлю, то приписують її (щонайменше) під наглядом лікаря і (як правило) – з ляганням в лікарню.
Не дивно, що з високою ймовірністю препарат таміфлю, який надходить у нашу країну, буде розподілятися по стаціонарах, а не по аптеках (хоча, все може бути).
Увага!
Для цілковитої, переважної більшості тих, хто читає ці рядки, лікування противірусними засобами не має жодного відношення. Грип – легка хвороба для більшості. Лікування
ГРВІ взагалі та грипу зокрема – це не ковтання пігулок! Це створення таких умов, щоб організм легко з вірусом впорався сам.
ПРАВИЛА ЛІКУВАННЯ
1. Тепло одягатися, але в кімнаті має бути прохолодно і волого. Температура близько 20°С, вологість 50-70%. Мити підлогу, зволожувати, провітрювати оселю.
2. Безсуперечно не примушувати їсти. Якщо дитина просить (якщо хочеться) – легке, вуглеводне, рідке.3. Пити (напувати). Пити (напувати). Пити (напувати)!!! Температура рідини має дорівнювати температурі тіла. Пити багато. Узвар, морс, чай (в горнятко дрібно порізати яблуко), відвари з родзинок, кураги. Якщо дитя перебирає – «це буду, а це ні» – нехай п'є що завгодно, аби пило. Найліпше для пиття – готові розчини для пероральної регідратації [відновлення водно-електролітної рівноваги в організмі – прим. Ю’З’].
Продаються в аптеках і повинні там бути: регідрон, хумана електроліт, гастроліт тощо. Купуйте –> розбавляйте згідно настанов –> напувайте.
4. У ніс – сольові розчини. Часто.
5. Всі відвабливі, оманливі дії (банки, гірчичники, припарки, ноги в окропі, тощо) – класичний совковий батьківський садизм і знову-таки – не більше, ніж самонавіювання («треба щось робити!»).
6. Якщо надумали боротися з високою температурою – тільки парацетамол або ібупрофен. Навідруб не можна аспірин.
Головна біда в тому, що тепло одягти, зволожити, провітрити, не напихати їжею і напувати – це по-нашинськи називається «не лікувати», а ось «лікувати» – так це послати тата в аптеку...
7. При ураженні верхніх дихальних шляхів (ніс, горло, гортань) ніякі відхаркувальні засоби не потрібні – вони тільки підсилять кашель. Ураження нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії) не мають жодного
відношення до самолікування. Тому самостійно – ніяких лазолванів-мукалтинів і подібного.
8. Протиалергенні засоби не мають до лікування ГРВІ жодного відношення.
9. Вірусні інфекції не лікуються антибіотиками. Антибіотики не зменшують, а збільшують ризик ускладнень.
10. Всі інтерферони для місцевого застосування – ліки з недоведеною ефективністю, або ж «ліки» з доказаною неефективністю.
11. Гомеопатія – це не лікування травами, а лікування зарядженої водою. Безпечно. Самонавіювання. Психотерапія («треба щось робити!»).
КОЛИ ПОТРІБЕН ЛІКАР?
Але це нездійсненно. Тому назвемо випадки, коли лікар потрібний обов'язково:ЗАВЖДИ!
- Відсутність поліпшень на четвертий день хвороби;
- Підвищена температура тіла на сьомий день хвороби;
- Погіршення після поліпшення;
- Виражена тяжкість стану при помірних ознаках ГРВІ;
- Поява нарізно або у поєднанні: блідості шкіри; спраги, задухи, нестерпного болю, гнійних виділень;
- Посилення кашлю, зниження його виробності; глибокий вдих призводить до нападу кашлю;
- При підвищенні температури тіла не допомагають, майже не допомагають або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен.
- Втрата свідомості;
Все інше я пишу зі сподіваннями, що який-будь кандидат у президенти, або дружина кандидата, або чоловік кандидата, або радник кандидата, або дружина радника все ж таки прочитає, тай подумає, обміркує... Зрештою,
прочитав же президент Мєдвєдєв статтю Ходорковського, а раптом і мені пощастить...
ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ПЕРШЕ:
Протягом двох днів переполошеної істерії головними радниками і вчителями народу були політики: народні обранці, урядники, колишні урядники, тощо. Тільки-но на екрані з'являвся лікар, як відразу з'ясовувалося, що політики вміють говорити краще...
Вершиною загального переляку була заява кандидата в президенти (!!!) про те, що українці помирають не від грипу, а від легеневої чуми. Ще раз повторю: це не бабуся, яка торгує насінням, сказала – а кандидат у президенти
европейської країни.
Інший кандидат у президенти гірко нарікає, що в нашій країні немає оксолінової мазі, і злочинні фармацевти її не завезли. Зрозуміло, ніхто з присутніх не зміг пояснити кандидату, що дієвість оксолінової мазі не доведена, і її не завезли і не збираються завозити ні до США, ні до Франції, ні в яку іншу країну.
Ну та нехай вже. Серед кандидатів у президенти лікарів нема [взагалі-то, є. Принаймні, за освітою – це Олег Тягнибок. Але як каже сам дописувач, ну та нехай вже ) – прим. Ю’З’], а наймати медичного радника, мабуть, дуже дорого. Але є ж і політики-лікарі!
Один з них весь час плутав терафлю (жарознижуючий засіб) і таміфлю, інший не бачив різниці між вірусною пневмонією і пневмонією, як бактеріального ускладнення вірусної інфекції, але коли депутат-лікар, і не просто
депутат, а секретар комітету з охорони здоров'я Верховної Ради(!!!) каже, що таміфлю – це препарат, який всього лише підтримує невразливість, а ми на Раді національної безпеки вирішили, що будемо закуповувати озельтамівір, мені стає моторошно і соромно. Якщо долю країни вирішують люди, які не знають, що таміфлю і озельтамівір – це одне і те саме, то чого нам ще від них чекати!
Кого будуть слухати ті, хто вирішує? Адже пише ж хтось промови для президента і прем'єрки, хтось же буде зараз затверджувати перелік ліків, які обов'язково повинні бути в аптеках! І тоннами повезуть в нашу країну соромітні ліки, які ніде в освіченому світі не застосовуються: оксолінові мазі,
анаферони, афлубіни, спонукачі невразливости, краплі інтерферону і багато чого іншого, а розчину, щоби дитя напоїти, та солі, аби в ніс закапати – вдень з вогнем не знайдеш.
Порада владі: попросіть знавців ВООЗ скласти список обов'язкових ліків.
ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ДРУГЕ:
Найнастійніша порада, яку дають нашому народові всі (ВСІ): не займайтеся самолікуванням, при перших ознаках звертайтеся до лікаря.
Більше того, всі заприсягаючись запевняють: мовляв, якщо вчасно звернетеся, так обов'язково врятуємо. Розквіт подій – заява головного санітарного лікаря країни, який сказав приблизно таке (чув на власні вуха): хто
викликав пневмонію, ми поки не знаємо, але треба вчасно звертатися по допомогу – лікарі знають, що робити.
Від усіх цих заяв у пересічного жителя складається враження, що лікарям відомі якісь таємні ліки, які можуть допомогти при ГРВІ.
Ну от я лікар, який займається лікуванням ГРВІ без малого тридцять літ. Ось прийде до мене відвідувач в перший день хвороби (тобто вчасно) і скаже – допоможіть! Що я йому відповім? Та все те, що написано вище: зволожити, провітрити, не годувати, напоїти, ліків не треба. І він мені повірить.
А що робити лікарю, від якого всі хочуть золотої пігулки? Який точно знає, що за десять непотрібних ліків скажуть «велике дякую», а за настанови про правила належної і відповідної допомоги звинуватять у неуважності: «що ж це за лікар, який не призначив ліків?!»
До чого призведе за нинішніх обставин поголовне звертання за медичною допомогою?
До сопливих черг у поліклініках;
Порада владі: не закликайте при кожному апчхи бігти до лікаря. Припиніть передвиборні окозамилювання та теревені, а дайте лікарям розповісти людям прості, доступні речі про те, що робити, і коли лікар направду потрібен.
ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ТРЕТЄ:
Про чутки.
Студент-заочник Харківської юридичної академії в Донецьку помер від ускладнень після операції. Все це сталося в розпал «заспокійливих» виступів наших політиків, тому всі студенти, які мали діло із загиблим, відчули
нездужання, і один навіть був покладений в лікарню.
У п'ятницю мені подзвонило не менше 20 людей, які сказали, що точно знають: у гуртожитку юракадемії двоє дітей померли від свинячого грипу.
Ось текст отриманого мною листа (таких було багато, але цей – найбільш показовий):
НЕГАЙНО!!! Доктору Комаровському
Добрий день!
Допоможіть, будь ласка, розібратися. З багатьох (неофіційних) джерел: сьогодні в ніч з 30 на 31 жовтня над Києвом будуть розпорошувати якусь речовину, нібито для захисту від грипу або його запобігання. Для мене, звучить безглуздо, і я б не зверталася до вас з цим питанням, якби:
а) мені про це не повідомив упорядник міліцейського видання, якому, за його словами повідомили працівники органів, котрі будуть безпосередньо здійснювати операцію;
б) подруга, знайомий якої працює в Апараті Президента і каже, що дані достовірні;
в) сусідка, у якої хтось працює в санстанції і цей хтось повідомив, що від 00:00 ночі до 5:00 ранку будуть розпорошувати, а тому потрібно закрити вікна і потім 2 дні не висовуватися;
г) незнайомий чоловік в бесіді у > ДІЗНАТИСЯ ПОВНІСТЮ">всемережжі,
який стверджує, що вірус грипу, дуже ймовірно, виведений в лабораторії України і його вже розпорошили над західними областями. А з приводу розпилення чогось над Києвом 30 жовтня він впевнений, бо його батько
працює на авіазаводі, де для цього наймали літаки;
д) дівчина-студентка із заходу України каже, що у них кілька днів тому літали літаки і щось розпорошували.
Отже, запитання:
1. Чи існує ця речовина-захист від грипу для розпорошування з літака? Що це? Який спосіб її дії?
2. Чи є небезпека для маленької дитини?
3. Скільки часу не виходити з дому?
4.Якщо вони розпилюють НЕ протигрипний засіб, а щось інше, то що це може бути?
Величезне дякую!
м.Київ.
Запитання: до чого треба довести народ, щоб люди вірили в таке?
Разом з тим, порівняно із заявою про легеневу чуму – це все квіточки.
Для тих, хто міг не те щоб, повірити, а тільки-но засумніватися!
По-перше, за легеневої чуми ніхто не звертається до лікарні на 7-й день хвороби – до цього дня вже встигають зав'янути квіти на могилі. По-друге, за легеневої чуми занедужають усі, хто контактував з хворим, і вмирають
100%. Але якщо лікувати, тоді вмирає всього лише 10%. Так що особовий склад лікарень вже весь повинен був би захворіти...
Пораду дати складно. Бо просити політиків помовчати в ситуації, коли підмет розмови незрозумілий – це якось навіть смішно і ніяково собі уявити...
До речі, в четвер, у того ж Савіка Шустера була в розважайлівці Барбара Брильська. Коли дізналася, що мова піде про грип, сказала: я в цьому нічого не розумію, встала і пішла. Ось чудовий приклад!
ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ЧЕТВЕРТЕ:
Чому залишилися беззахисними лікарі? Чому за обставин, коли ми точно знали, що є свинячий грип і що він буде у нас восени, чому лікарі, які 100% від вірусу не сховаються, не були у вересні від свинячого грипу щеплені
та й зараз не прищеплюються?
В Україні немає вакцини. Навіть для лікарів. Тому зараз, в розпал пошесті, лікарі зляжуть в ліжка першими або прийматимуть з соплями (про медсестер, які будуть вдома шити маски, я взагалі помовчу). Чи могли ми купити (замовити вакцину) хоча б для лікарів? Хоча б в обмеженій кількості? НЕ МОГЛИ.
Тому що після того, що зробили з вакцинацією в цій країні, після варварської, негідної і нецивілізованої >" target="_blank">протищепіневої кампанії ніхто навіть у думках не міг допустити, що хоч якусь вакцину можна було завести в країну з прискореним перебігом реєстрації, без повторних випробувань і т.д. Схоже, реєстрація та випробування до літа закінчаться...
До речі, два дні тому всі масово рвонули прищеплюватися від грипу. Виявляється, як тільки загроза хвороби стає справжньою, всі одразу починають любити щеплення.
Щеплення, які відсунули загрозу дифтерії, поліомієліту, кору... Хвороби, які наші ЗС (засоби сповіщення) масово намагаються наблизити – зробити загрозою справжньою. Ось тоді буде про що поговорити. До речі, рівно тиждень тому місцева >>ДІЗНАТИСЯ ПРО ВСЕ">новинарня
захотіла поспілкуватися зі мною на тему грипу, і я 15 хвилин розпинався та розповідав. З усієї розмови залишили і показали 15 секунд, протягом яких я сказав, що епідемія грипу – гарний привід заробити виробникам вакцин і що немає нічого поганого в тому, щоби продавати доброякісний товар.
ПІДСУМКИ
Якщо зіставити кількість захворілих (і помножити його надвоє, оскільки до лікарів звертається в кращому випадку половина) з кількістю померлих, то це підтверджує ту очевидність, що ніякого особливо важкого (не такого, як в інших країнах) вірусного захворювання в Україні немає. За даними на ранок 2 листопада, офіційно захворіло 200 тис., померло 60. Смертність – нижча, ніж зазвичай під час «ходіння» грипу.
Запалення легень – головна причина смерті людей у всіх країнах і у всі часи. Пневмонія ускладнює перебіг більшости хвороб та травм. Якщо про кожну смерть від запалення легень будуть велелюдно повідомляти ЗС (засоби сповіщення) – м'яко кажучи, не вийде нічого доброго.
Нам дуже не пощастило, що так все збіглося: скрута, вибори, осінь, грип. Але
ми твердо повинні знати і розуміти: сопли, кашель, температура – це ГРВІ. Найпоширеніша і легка хвороба. Яка вимагає спокою і цілком окреслених, загальновідомих дій, повністю доступних людям з будь-яким рівнем статків. Які це дії – див вище.
ПісляСлово
Дуже багато років тому, у віці 28 років, будучи молодим і самовпевненим лікарем відділку реанімації, я провадив дитині дихання рот-в-рот і через кілька годин «заробив» крупозну пневмонію середньої важкості, викликану госпітальною флорою реанімаційного відділку (лікарі зрозуміють, що це означає). Чудово пам'ятаю, що я відчув, коли через 10 днів лікування «найкрутішими» антибіотиками на рентгенограмі пневмонія стала більшою.
Тобто я знаю відчуття людини, коли усвідомлює: у неї хвороба, від якої вона помре. І тому чудово розумію, що відчуває, якого потрясіння зазнає і на що здатна мати, яка щодня з усіх боків чує про смертельну хворобу, і
раптом виявляє нежить у власної дитини.
Я тільки не розумію одного: для чого і за що вони все це роблять з нашим народом?
Євген Комаровський, 02 листопада 2009 року
ПІСЛЯМОВА
В Передмові згадувалося, що стаття доктора Комаровського не без слабких місць. Насамперед – це доволі суперечливе твердження про «варварську, негідну, нецивілізовану
протищепіневу кампанію». Очевидно, тут переплутані місцями причина і наслідок. Власне, увесь гамір та шум почався саме через те, що це масове щеплення почало впроваджуватися у варварський, дикий спосіб:
без належного обґрунтування, без фахового нагляду, без роз'яснення, і взагалі свавільно. Не хочу применшувати значення лікарів-розумничок, які щодня нам рятують життя і здоров'я, але даруйте! Сьогодні що у світі, що в Україні медицина, а особливо виробництво і просування в продаж ліків дедалі більше перетворюється на звичайнісінький шоу-бізнес, який не обтяжує себе відповідальністю перед суспільством і до лікування людей має доволі віддалене відношення.
Збут ліків нині здебільшого є тим самим, що і виведення в торгобіг нового виду йогурту чи шоколадки: ті самі різнокольорові, привабливі обгортки, переконливі зазивалки з óбразами «чудотворно зцілених», улесливі обіцянки про вигоювання всіх – буквально всіх недуг, словом – звичайнісіньке водіння довкола пальця. А тому пересічному жителю годі й
розібратися, чи йому дійсно хочуть вколоти потрібне >">щепіння, чи просто хтось із чинуш провернув собі вигідну оборудку за державні
гроші, і тепер мусить відмити «бабло» (показати цільове використання коштів). Або ж просто якась безнаціональна хвірма хоче собі побільше нажитися на чужому здоров'ї. Більше про це можна дізнатися зі статей, посилання на які зібрані тут.
За часів Сов'єцького Союзу, за всіх його недоліків, принаймні була впевненість, що тобі вколять саме потрібну вакцину, яка дійсно допоможе організмові долати недуги у майбутньому. І треба віддати належне, що
нагляд за цим все ж таки був, була і відповідальність як лікарів, так і посадовців. Читач цих рядків хіба має таку впевненість сьогодні?
Боюсь, що з нашою дедалі більшою примаризацією дійсності, із захланною жадобою скоробагатства наших чиновників, які за грошик маму рідну в будинок розпусти здадуть – ні, аж ніяк. Тому й не дивно, що затія
загальнонаціонального щеплення все більше знецінюється і зневажається...
Друга слабинка, яка є продовженням першої: препарат таміфлю. Сьогодні з ним повторюється та самісінька історія, що і минулого року з індійською вакциною: знову суцільний шоу-бізнес та гра в дурильню. Все повторюється з точністю до дежавю:
– нам знову в якості ліків від всіх бід хочуть всучити невідомо що;
– знову ж таки, кому війна – а кому кишеня рідна;
– оборудка за державний кошт – вже давно повноправна і невід'ємна відзнака нашої держави, як і синьо-жовтий стяг, Тризуб та славень Ще не вмерла...;
– чи таке вже помічне те таміфлю, як його малюють? (світловідбиток документа, про який йдеться у статті – тут).
– все вище перелічене, а також зрозумілі поради від німецьких вчених – у ґрунтовній статті в Дзеркалі Тижня.
Таких посилань можна вказувати ще і ще, але вислід з них всіх вимальовується майже той самий, що і минулоріч з індійським щепінням: хтось на чужій біді гаман набиває (але це вже навіть і не дивує – класика), ну а хтось під шумок хоче собі слави примножити. Суттєва різниця між ними та, що у випадку з поголовною, мало не примусовою вакцинацією все було тихо і без загальної паніки. А виникла вона внаслідок двох взаємозв'язаних чинників: спочатку деякі чиновники заради власного користолюбства чи просто через безвідповідальність наговорили привселюдно розмаїтої дурні, а потім ці нісенітниці підхопили неуки-новинарі, кількість яких рік від року зростає і плодиться (мова не про всіх огульно, а саме про неуків, котрі працюють шляхом «копі–пейст» абощо)
Якби не ця гримуча суміш, то перебіг осінньо-зимових захворювань в Україні міг би бути так само тихим, як у Нідерландах.
І наостанок. Про кіно. За всеукраїнським переполохом якось непомітно собі принишкли інші питання: що з пошуками і покаранням стрільця за живими цілями – Віктора Лозінського? А як щодо належної відплати розмаїтим
водіям-криголамам, котрі, прикриваючись або депутатською «нечіпляністю» або ж імущими татусями, безкарно вбивають мирних пішоходів на пішохідних же переходах? Ну і скільки сотень років ще чекати на розкриття замовника вбивства Ґонґадзе? Зрештою, коли вже втілиться «бандитам – тюрми»? Ітд, ітп, тощо. Якось затихло це все за свинячим вереском...
Знаєте, є одне файне голівудське кіно. Називається Хвіст Мотиляє Псом (первинна назва Wag The Dog, в російському перекладі Плутовство). Стареньке таке, 1997 року випуску, з Робертом ДеНіром і Дастином Гофманом в дійових особах. Так ось:
– спочатку прочитайте за зазначеною ланкою про нього, а також ще кілька цікавинок про стрічку, а заразом перегляньте відгуки тих, хто його вже бачив.
– Потім можете звантажити це кінцé собі:
700 Мб-версія за прямими ланками
4,19 Гб-версія за прямими ланками
2 Гб-версія через стрімкотік (СТРІМКий поТІК, або англійською – torrent)
– Подивіться.
– Перепочиньте.
– Потім ще раз передивіться опис кіна.
– Осягніть. Можете ще раз покрутити собі незрозумілі ділянки стрічки.
Не знаю, чого хлопці, які це знімали, а також автор, за книжкою якого поставлене кіно, покурили – але загалом в ньому показано все так, як воно насправді є. Думайте, міркуйте...
Статтю запозичено з іменки лікаря Євгена Комаровського
Загальний переклад: Ґуґлівська перекладачка
Доведення перекладу до пуття, стилістичні правки, примітки, передмова, післямова: Юрко ЗЕЛЕНИЙ